Життєва компетентність

          Поняття «компетентність» (походить від латинського слова «competo» - досягаю; відповідаю, підхожу) визначається більшістю словників двояко: 
- по-перше, як право на здійснення певних вчинків, проведення певної діяльності; 
- по-друге, як сукупні знання та досвід у певній галузі пізнання та практики.

          І. Ящук, досліджуючи соціально-педагогічні, соціально-виховні аспекти формування життєвої компетентності в юнацькому віці, визначила її як «знання, вміння, життєвий досвід особистості, необхідний їй для розв'язання життєвих завдань і продуктивного здійснення життя».

          Л. Сохань, Л. Несен, І. Єрмаков розглядають поняття «життєва компетентність», як «знання, вміння, життєвий досвід особистості, її життєтворчі здатності, необхідні для розв'язання життєвих завдань і продуктив­ного здійснення життя як індивідуального життєвого проекту, які передбачають свідоме і відповідальне ставлення до виконання осо­бистістю її життєвих і соціальних ролей».
          
          В. Циба зазначив, що «осмислення свого призначення, своєї долі, життєвих цілей, сенсу життя і організація життєвого шляху визначають зміст життєвої компетентності особистості. В цьому змісті відображується оптимізація життєвого шляху, тобто обґрунтування раціональних способів досягнення мети»  

До структури життєвої компетентності студента відносимо (рис. 1):

-         знання: науково-теоретичні (про світ, закони життя, про себе); практичні (життєва мудрість, знання норм поведінки);

-         уміння і навички (практичне застосування знань; дотримання норм і правил поведінки);

-         життєтворчі здібності (аналітичні, прогностичні, поведінкові);

-     життєвий досвід: індивідуальний (усвідомлений, неусвідомлений); досвід інших людей (творче використання, наслідування);

-         життєві досягнення: особисте щастя; соціальний статус; самореалізація.